Члени парламенту Британії відхилили урядовий план про умови Brexit

Проти законопроекту проголосували 432 парламентарі, «за» – 202

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Новообрана президент Грузії про вітання українців із томосом: «не можу ускладнювати ситуацію»

«Це було б просто особисто привітати українців із незалежністю їхньої церкви, згадуючи наше власне минуле…» – Саломе Зурабішвілі

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Число загиблих від вибуху в російському місті Шахти виросло до чотирьох

Неизвестна судьба ещё одного человека

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Британський парламент проведе ключове голосування щодо Brexit

Британські парламентарі 15 січня проведуть вирішальне голосування щодо плану виходу Великої Британії з Європейського союзу, запропонованого урядом Терези Мей.

Політичні експерти прогнозують провал угоди в парламенті. Напередодні голосування Мей застерегла, що в такому разі під загрозою опиниться вихід Британії з ЄС. Провал угоди, за словами прем’єра, буде «зрадою волі британського народу».

Раніше уряд очікував, що в разі поразки на голосуванні матиме три тижні на те, щоб розробити альтернативний план виходу з ЄС. Пізніше Палата громад вирішила, що прем’єр​ Британії Тереза Мей матиме на «план Б» лише кілька днів.

Читайте також: «Розлучення» Британії та ЄС: дати і деталі того, що відбувається

У листопаді 2018 року уряд Мей погодив угоду з Брюсселем, яка встановлює, що Британія вийде з Європейського союзу в березні 2019 року, однак цей документ повинен бути затверджений британським парламентом.

Лейбористи, ліберальні демократи, демократична юніоністська партія й деякі депутати з Консервативної партії, до якої належить і Мей, виступають проти угоди.

Комітет Палати громад з питань Brexit заявляв, що ці домовленості не дають достатньо ясності чи впевненості стосовно майбутнього країни й описав ситуацію як «величезний крок у невідомість».

Велика Британія має вийти з ЄС до 29 березня. Щодо цього висловилися на референдумі 2016 року з перевагою менш ніж у чотири відсотків прихильники виходу Великої Британії з Євросоюзу.

Тодішній прем’єр-міністр Девід Кемерон, який виступав проти Brexit, але який ініціював референдум у політичних цілях, пішов у відставку.

Уряд консерваторів очолила Тереза Мей, і саме вона, хоча і вважалася прихильником членства країни в ЄС, очолила переговори про вихід з Європейського союзу.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

ОЗХЗ додала «Новачок» до списку заборонених речовин

Виконком Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) проголосував за внесення нервово-паралітичної речовини «Новачок» до списку заборонених. Це рішення підтримав 41 член виконкому.

Про внесення «Новачка» до списку, що додається до Конвенції із заборони хімічної зброї, клопотали США, Великобританія та Нідерланди.

У Росії, яка також є членом ОЗХЗ, є 90 днів на те, щоб опротестувати рішення.

Після завершення всіх процедур «Новачок» стане першою речовиною, доданою до списку ОЗХЗ з моменту його прийняття. Список був складений у 1997 році.

4 березня в Солсбері нервово-паралітичною речовиною «Новачок» були отруєніколишній полковник ГРУ Росії Сергій Скрипаль та його дочка Юлія. Лондон вважає, що речовина потрапила до Британії з території Росії і покладає провину за отруєння на російську владу. Росія обвинувачення відкидає.

Замах на колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочку в британському Солсбері в березні цього року призвів до серйозної кризи у відносинах між країнами Заходу і Росією. Близько 30 країн оголосили про висилку російських дипломатів на знак солідарності з Великою Британією. Росія у відповідь почала висилати співробітників західних дипмісій.

Британське слідство ідентифікувало нападників на Сергія Скрипаля як «Олександра Петрова» і «Руслана Боширова». У Лондоні наголосили, що справжні імена підозрюваних можуть відрізнятися від тих, які наведені в їхніх паспортах.

Розслідувальна група Bellingcat виявила, що справжнє ім’я «Олександра Петрова» – Олександр Мішкін. За даними розслідувачів, він отримав медичну освіту в одній з військових академій і є співробітником російської військової розвідки. «Руслан Боширов», за даними розслідувачів – російський розвідник Анатолій Чепіга.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Польща: тисячі людей взяли участь у маршах пам’яті на честь мера Гданська

У Польщі тисячі людей взяли участь у маршах пам’яті на честь мера Гданська Павела Адамовіча, який помер від поранень.

На марш у Гданську прибув президент Європейської ради Дональд Туск, друг та колишній політичний союзник Адамовіча.

Очільник Гданська помер 14 січня внаслідок нападу, скоєного увечері напередодні.

Напад стався на доброчинному заході «Оркестр святкової допомоги» ввечері 13 січня перед сотнями присутніх: 27-річний місцевий мешканець накинувся на 53-річного мера з гострим предметом, коли той разом із іншими стояв на сцені, і кілька разів ударив його гострим предметом у серце й живіт.

Нападник заявив, що його звати Стефан Вільмонт і він нібито був незаконно засудженим. У цьому він звинувачує партію «Громадянська gлатформа», до якої раніше належав Адамовіч.

Чоловіка затримала поліція. За повідомленнями, він потрапив на захід завдяки позначці «преса».

Як пишуть місцеві ЗМІ, нападник раніше був засуджений до понад п’яти років позбавлення волі за збройні напади на банки, і у в’язниці в нього почалися психіатричні проблеми.

Павел Адамович очолював Гданськ понад два десятиліття, з 1998 року. Минулої осені він був переобраний на черговий термін, на який він балотувався як незалежний, але за підтримки нині опозиційної «Громадянської платформи», з якої він раніше вийшов.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Пашиняна призначили прем’єр-міністром Вірменії

Прем’єр-міністром Вірменії призначено лідера блоку «Мій крок» Нікола Пашиняна. Про це повідомляється на сайті президента Вірменії Армена Саркісяна.

Після відставки уряду в жовтні минулого року і до цього моменту Пашинян виконував  обов’язки прем’єра.

У квітні 2018 року в Єревані та інших містах Вірменії почалися масові акції протесту проти призначення екс-президента Сержа Сарґсяна на посаду голови уряду. Проте парламент підтримав кандидатуру Сарґсяна на посаду прем’єр-міністра, однак він оголосив про відставку на тлі акцій непокори.

Його наступником став лідер опозиції Нікол Пашинян.

16 жовтня Нікол Пашинян оголосив про свою відставку з посади прем’єр-міністра, аби уможливити парламентські вибори.

У грудні блок Пашиняна здобув перемогу на позачергових виборах у країні, набравши понад 70% голосів.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

В Ірані поінформували про наслідки авіакатастрофи транспортного літака

В Ірані повідомили про загиблих і врятованих після катастрофи транспортного літака, що сталася неподалік столиці Тегерана: за повідомленням військових, літак належав їм, і з 16 людей на борту 15 загинули, одну людину, бортінженера, живим доставили до лікарні.

За повідомленням військових, транспортний «Боїнг-707» віз вантаж м’яса з Бішкека в Киргизстані і розбився під час аварійної посадки в аеропорті Фатх. Цей аеропорт розташований біля міста Карадж, що за кількадесят кілометрів на захід від Тегерана.

Як повідомляють, літак прямував у міжнародний аеропорт Паям, розташований поруч, за кілька кілометрів, але екіпаж пішов на посадку на значно коротшу злітно-посадкову смугу аеропорту Фатх, що належить Корпусові вартових Ісламської революції, елітній іранській військовій структурі. Літак при посадці викотився за межі смуги, врізався в стіну огорожі і спалахнув.

Причина рішення приземлятися у Фатху, а не в Паямі, наразі точно не відома. За словами посадовців, перед посадкою екіпаж повідомив про неуточнену аварійну ситуацію.

У перших повідомленнях про катастрофу не було ясності, кому належав літак; припускали, що він міг бути киргизстанський. Також спочатку називали менше число людей на його борту, тоді в повідомленнях ішлося про вісім, дев’ять чи десять членів екіпажу і про знайдені на місці катастрофи сім тіл.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

У Польщі повідомили про стан мера Гданська після нападу

У Польщі повідомили про стан мера міста Гданська на узбережжі Балтійського моря на півночі країни Павела Адамовича після нападу на нього, що стався 13 січня: як заявили лікарі після п’ятигодинної операції в ніч на 14 січня, пацієнт живий, але в дуже критичному стані.

Як сказав хірург Томаш Стефаняк, мер зазнав серйозного поранення серця і поранень діафрагми і внутрішніх органів і потребує масового переливання крові.

Нині в місті оголосили збір крові для потерпілого.

Напад стався на доброчинному заході перед сотнями присутніх: 27-річний молодик накинувся на 53-річного мера з гострим предметом, коли той разом із іншими стояв на сцені, і кілька разів ударив його гострим предметом у серце й живіт. При цьому нападник кричав у мікрофон, що був несправедливо ув’язнений за часів попереднього уряду Польщі на чолі з партією «Громадянська платформа», до якої раніше належав мер. За повідомленнями, він потрапив на захід завдяки позначці «преса». Поліція відразу затримала його.

Як пише місцева преса, нападник раніше був засуджений до понад п’яти років позбавлення волі за збройні напади на банки, і у в’язниці в нього почалися психіатричні проблеми.

Павел Адамович очолює Гданськ уже понад два десятиліття, з 1998 року. Минулої осені він був переобраний на черговий термін, на який він балотувався як незалежний, але за підтримки нині опозиційної «Громадянської платформи», з якої він раніше вийшов.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

У Греції сталася урядова криза через суперечки навколо назви Македонії

У Греції оголосив про відставку міністр оборони Панос Камменос через незгоду з очікуваною ратифікацією грецьким парламентом угоди з сусідньою Македонією про зміну назви цієї держави на Північну Македонію, щоб Афіни розблокували вступ Скоп’є до НАТО і ЄС.

Одночасно його права популістська партія «Незалежні греки» виходить із уряду, таким чином лишаючи коаліцію прем’єр-міністра Алексіса Ципраса в меншості.

Відтак прем’єр оголосив, що наступного тижня попросить парламент проголосувати щодо довіри до його уряду.

Камменос давно не приховував несприйняття угоди між Афінами і Скоп’є, укладеної урядами двох країн у червні 2018 року, але на крок протесту пішов лише нині. За угодою, північний сусід Греції змінює назву на «Північна Македонія»; Камменос вважає, що в назві цієї держави взагалі не має бути слова «Македонія», бо цю назву має також традиційний регіон на півночі Греції.

Парламент Македонії після тривалих дебатів затвердив зміни до Конституції країни про її нову назву 11 січня 81 голосом із загалом 120 депутатів; парламент Греції мав би розглянути її ратифікацію найближчими тижнями, щоб вона могла набути чинності. Греції для цього досить простої більшості від 300 депутатів парламенту; партія Ципраса «Сіріза» має 145 депутатів, і прем’єр буде потребувати голоси від опозиції.

В обох країнах угода має численних супротивників, які звинувачують уряди своїх країн у надто великих поступках іншій стороні.

Від самого розпаду колишньої Югославії і виникнення незалежної Македонії 1991 року Греція виступає проти цієї назви сусідньої країни, твердячи, що ця назва становить до неї територіальну претензію. Цю ж назву, кажуть в Афінах, має традиційний регіон на півночі Греції, що охоплює дві з половиною сучасні провінції, і цю ж назву мало давнє царство, що існувало переважно в межах території сучасної грецької держави і відіграло значну роль в історії давньої Греції, а світові відоме своїм царем-завойовником Александром Македонським.

Через цю суперечку і позицію Греції сучасна держава македонців-слов’ян визнана низкою міждержавних і міжнародних організацій під тимчасовою назвою «Колишня югославська республіка Македонія», і Афіни заявляли, що будуть блокувати вступ Скоп’є до НАТО і Європейського союзу, доки там не змінять назви своєї держави.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.