Влада Болівії: ордер на арешт Моралеса з’явиться в найближчі дні

Болівія видасть ордер на арешт колишнього президента Ево Моралеса в найближчі дні, повідомила виконувачка обов’язків голови держави Жанін Аньєс.

«Він може повернутися, коли захоче. Він поїхав, бо так захотів. Ордер на арешт буде виданий у найближчі дні, бо ми підготували обвинувачення», – сказала Аньєс 14 грудня.

Моралес перебуває в Аргентині, де йому надали притулок. Перед цим експрезидент Болівії перебував у Мексиці.

Моралес правив Болівією останні 14 років. У 2016 році Моралес провів референдум, вимагаючи змінити Конституцію Болівії, щоб мати можливість висуватися в президенти необмежену кількість разів. Більшість жителів країни тоді проголосували проти цього, але Моралес і його партія зуміли провести потрібне рішення через Конституційний суд.

 

У жовтні цього року Моралес пішов на четверті вибори президента. Місцева виборча комісія оголосила про його перемогу вже в першому турі, заявивши, що Моралес нібито отримав трохи більше ніж 47% голосів. Але опозиція не погодилася з цими результатами, а перевірка пізніше підтвердила фальсифікації.

На тлі масових протестів Моралес спочатку погодився анулювати результати виборів президента і провести нове голосування, а потім, після вимоги військових, пішов у відставку.

МЗС Росії й уряди декількох країн Латинської Америки, в тому числі президент Венесуели Ніколас Мадуро, новообраний президент Аргентини Альберто Фернандес, президенти Нікарагуа і Куби вже назвали події в Болівії «державним переворотом».

місце для вашої реклами

Десятки шкіл зачинили через смог у Тегерані

Сильний смог призвів до закриття десятків шкіл у столиці Ірану Тегерані.

Рішення 14 грудня оголосив заступник губернатора Мохаммад Тагізаде після засідання комітету з надзвичайних ситуацій у справі про забруднення повітря.

Школи не працюватимуть 16 грудня, також призупиняють спортивні заняття на вулиці.

Міські чиновники оголосили про нові обмеження дорожнього руху, великим вантажним автомобілям заборонили в’їзд у Тегеран.

Тегеран є одним із найзабрудненіших міст світу.

У звіті Світового банку минулого року було встановлено, що до забруднення повітря Тегерану призводять переважно великі транспортні засоби, мотоцикли, нафтопереробні підприємства й електростанції.

Розташування Тегерану також погіршує ситуацію, особливо взимку, коли через холод і відсутність вітру забруднене повітря накопичується над містом.

місце для вашої реклами

New York Times: зі США вперше за 30 років вислали китайських дипломатів

Влада Сполучених Штатів Америки восени вислала з країни двох співробітників посольства Китаю, стверджує американська газета The New York Times з посиланням на джерела. Про висилку не повідомляв ні офіційний Вашингтон, ні Пекін.

Газета стверджує, що китайські дипломати були затримані на території військової бази в штаті Вірджинія. Доступ туди без спеціальної перепустки заборонений. Влада США запідозрила китайських громадян у шпигунстві й ухвалила рішення про їх видворення. Це перший подібний інцидент за більш ніж 30 років, пише видання.

За даними New York Times, спецслужби США вважають, що принаймні один із висланих – офіцер китайської розвідки, що працював під дипломатичним прикриттям. Стверджується, що співробітники посольства Китаю намагалися сховатися від американських військових, що переслідували їх, і зупинилися тільки тоді, коли їхньому автомобілю перегородили шлях.

У жовтні 2019 року Сполучені Штати запровадили обмеження для китайських дипломатів, зобов’язавши їх заздалегідь повідомляти про плани зустрічей із представниками місцевої влади або відвідування освітніх і дослідницьких установ. Тоді в Держдепартаменті заявляли, що це відповідь на подібні обмеження, запроваджені раніше в Китаї. Газета припускає, однак, що це було реакцією на інцидент на військовій базі.

Про те, вислав чи Китай у відповідь американських дипломатів, не повідомляється. The New York Times з посиланням на свої джерела пише, що цього не сталося.

місце для вашої реклами

Ердоган погрожує закрити базу США в разі запровадження санкцій проти Туреччини

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пригрозив закрити ключову американську військову базу в разі, якщо Вашингтон запровадить санкції у відповідь на купівлю Анкарою російських систем протиповітряної оборони.

Ердоган заявив про це 15 грудня в інтерв’ю телеканалу A Haber.

Турецька авіабаза «Інджирлик» протягом десятиліть була стратегічним об’єктом для сил США і НАТО.

Відносини між Туреччиною і США погіршилися після спроби державного перевороту у 2016 році, в якому Ердоган звинуватив турецького бізнесмена, що живе в еміграції у США.

 

Відносини ще більше погіршилися, коли Ердоган заявив, що купуватиме в Росії ракетний комплекс С-400. Вашингтон наполягає, що система становить загрозу для американських винищувачів F-35, які використовують «Інджирлик».

Наступ Туреччини в Сирії в жовтні, ціллю якого стали курдські сили, викликав критику як республіканців, так і демократів у Конгресі.

Минулого тижня комітет Сенату США підтримав законопроєкт про запровадження проти Туреччини санкцій, зокрема, через купівлю С-400.

місце для вашої реклами

Влада Азербайджану: Україна депортувала опозиційного блогера, його арештували

Державна міграційна служба Азербайджану повідомила 15 грудня, що Україна депортувала в Азербайджан блогера Ельвіна Ісаєва, і що на підставі рішення суду в Баку Ісаєва 14 грудня арештували. За якою статтею порушена справа проти блогера – влада Азербайджану не повідомляє.

«Ельвін Ісаєв, громадянин Азербайджанської Республіки, 1980 року народження, був депортований в Азербайджан 12 грудня 2019 року за порушення імміграційного законодавства України», – йдеться в повідомленні.

Влада України ситуацію наразі не коментувала.

Ісаєв жив у Росії з 1998 року, він отримав громадянство в 2001 році.

У серпні 2019 року Ісаєва затримали, а пізніше суд у російському Санкт-Петербурзі ухвалив рішення про видворення блогера з Росії і позбавив його громадянства Росії, визнавши його паспорт недійсним (через деякий час це рішення було скасовано). Сім’я Ісаєва пов’язувала його затримання в Росії і судове рішення з публікаціями в блозі. У них він критикував керівництво Азербайджану, називав президента Ільгама Алієва диктатором і розповідав про корупцію в Азербайджані.

Дружина Ісаєва Світлана записала відеозвернення до російської влади, в якому заявила, що Ісаєву «надходили погрози, йому обіцяли проблеми і вбивство». «Його депортація в Азербайджан – це політична розправа!» – наголошувала жінка.

Після позбавлення його російського паспорта Ісаєв у кінці вересня поїхав в Україну.

За даними українських ЗМІ, 12 грудня він зник у Києві.

У травні 2017 року Тбілісі схожим чином зник Афган Мухтарли, ще один опозиційний азербайджанський журналіст. Він вийшов із дому без документів і не повернувся додому, а через деякий час влада Азербайджану підтвердила, що він перебуває в Баку і заарештований. Офіційно його звинуватили у «чиненні силового опору представникові влади», а також у незаконному перетині кордону Азербайджану і в контрабанді.

місце для вашої реклами

Шість людей загинули в Індії в ході протестів

Шість людей загинули на північному сході Індії під час протестів проти нового закону про громадянство, чотирьох із них застрелили поліцейські. Раніше повідомляли про п’ятьох загиблих.

15 грудня напруження в найбільшому місті штату Ассам Ґувахаті залишається високою. Місцева влада обмежила використання інтернету й запровадила комендантську годину в окремих його районах.

Також у деяких районах східної Індії 15 грудня призупинена робота залізниці після того, як протестувальники в штаті Західна Бенгалія підпалили кілька потягів й автобусів.

Цього ж дня міністр внутрішніх справ Індії Аміт Шах закликав до спокою, заявивши, що новий закон не є загрозою.

 «Культурна, мовна, соціальна ідентичність і політичні права наших братів та сестер із північного сходу залишаться недоторканними», – сказав він на мітингу в штаті Джарханд.

11 грудня парламент Індії ухвалив закон, який надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульманам з переважно мусульманських Афганістану, Бангладеш і Пакистану. Закон надає право громадянства буддистам, християнам, індуїстам, джайнам, парсам і сикхам, які залишили ці три країни до 2015 року.

Критики закону стверджують, що він – дискримінаційний. Влада стверджує, що закон дасть прихисток людям, які втекли від релігійних «переслідувань».

 

 

місце для вашої реклами

«Нова газета»: кампанію проти російської опозиції влітку замовив «кухар Путіна»

Російське видання «Нова газета» опублікувала розслідування про провокаторів, які працювали проти опозиціонерки Любові Соболь на виборах у Московську міську думу влітку 2019 року, і показала підписані ними розписки про отримання грошей за ці «замовлення».

За інформацією видання, замовником перерахованих провокацій проти Соболь є бізнесмен Євген Пригожин, якого ЗМІ називають близьким другом і «кухарем» президента Росії Володимира Путіна, а безпосередньою організацією роботи провокаторів займався політтехнолог Ігор Мангушев.

За інформацією журналістів, саме Мангушев придумав історію з «підпільним цехом», де малювали підроблені підписи за висунення Соболь. Відео про цей «цех», який нібито працював у Пресненському районі Москви, РІА «ФАН» («Федеральне агентство новин», пов’язане з бізнесменом Євгеном Пригожиним) розмістило влітку 2019 року. За це Мангушев отримав 300 тисяч рублів (близько 5 тисяч доларів).

Він погодився зустрітися з журналістами і підтвердив цю інформацію, проте не став розкривати ім’я замовника. «З огляду на те, що витік стався не з моєї вини – це проблеми замовника, – те замовлення я відпрацював, далі – не мої проблеми. У цій битві жаби з гадюкою у мене симпатій немає», – заявив Мангушев.

 

Мангушев – у минулому православний активіст, діяч «Ліги безпечного інтернету», борець «за незалежність Донбасу», а в 2013 році працював на «фабрику інтернет-тролів» у Петербурзі. Вона, за даними декількох розслідувань, також була пов’язана з бізнесменом Пригожиним.

Іншим матеріалом РІА «ФАН» проти Соболь було відеоінтерв’ю Арсенія Шипеленка, який представлявся в ролику колишнім активістом штабу Соболь.

За роботу над проектом «Сеня говорить» на наступний день після публікації «розслідування» Шипеленко, судячи з розписок, мав отримати не менше ніж 850 тисяч рублів (близько 13,5 тисяч доларів).

Також співробітники РІА «ФАН» показали в одному з роликів орендований будинок в Підмосков’ї, в який, за їхніми словами, опозиція «звозила з регіонів молодих людей для участі в неузгодженому мітингу» – за винагороду. Мангушев підтвердив «Новій газеті», що «будиночок з проплаченими опозиціонерами» – частина поставленого ним спектаклю: за нього він отримав, згідно з розпискою, 220 тисяч рублів (3,5 тисячі доларів).

«Нова газета» зазначає, що всі фейкові матеріали про опозицію були опубліковані відразу в декількох ЗМІ, що входять до медіагрупи «Патріот», яку пов’язують з Євгеном Пригожиним. За даними журналістів-розслідувачів, він також фінансував роботу «інтернет-тролів», які втручалися в американські вибори. Крім цього, ім’я Пригожина пов’язують з російською «приватною військовою компанією Вагнера».

Розслідування «Нової газети» про вибори в Московську міську думу підприємець не прокоментував. Як заявили журналісти видання, вони не надсилали йому такий запит.

 

Соболь, співробітниця Фонду боротьби з корупцією російського опозиціонера Олексія Навального, влітку 2019 року висувала свою кандидатуру в депутати Московської міськдуми. Виборчком Москви не допустив її до виборів на підставі проведеної закритим чином експертизи, яка визнала підробленими частину зібраних нею підписів.

На таких же підставах до виборів у Москві не були допущені ще близько двох десятків незалежних кандидатів, які не пов’язані з партією влади.

Це привело до масових протестів у Москві. Влада Росії називає їх «масовими заворушеннями». У справах, порушених після мітингів, кілька людей отримали реальні терміни позбавлення волі.

 

 

 

місце для вашої реклами

Індія: п’ятеро людей загинули в ході протестів проти закону про громадянство

В Індії під час протестів проти нового закону про громадянство напередодні загинули, за повідомленнями, п’ятеро людей. З них трьох застрелила поліція.

У штаті Ассам троє людей померли в лікарні від вогнепальних поранень, завданих поліцейськими. Ще один чоловік загинув, коли магазин, в якому він спав, підпалили – про це повідомила місцева влада. П’ята людина померла після побиття під час протесту 14 грудня.

15 грудня напруга в набільшому місті Ассаму Ґувахаті лишається високою. Місцева влада обмежила використання інтернету та запровадила комендантську годину в окремих його районах. Саме тут 12 грудня від вогню силовиків загинули ще двоє людей.

Також у деяких районах східної Індії 15 грудня призупинена робота залізниці після того, як протестувальники в штаті Західна Бенгалія підпалили кілька потягів та автобусів.

Читайте також: Поваленого президента Судану засудили до двох років в’язниці​

Цього ж дня міністр внутрішніх справ Індії Аміт Шах закликав до спокою, заявивши, що новий закон не загрожує локальним культурним меншинам в північно-східних штатах.

«Культурна, мовна, соціальна ідентичність та політичні права наших братів та сестер з північного сходу залишаться недоторканими», – сказав він на мітингу в штаті Джарханд.

11 грудня парламент Індії ухвалив закон, який надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульманам з переважно мусульманських Афганістану, Бангладеш і Пакистану. Закон надає право громадянства буддистам, християнам, індуїстам, джайдам, парсам та сикхистам, які покинули ці три країни до 2015 року.

Критики закону стверджують, що він – дискримінаційний. Влада стверджує, що закон дасть прихисток людям, які втекли від релігійних «переслідувань».

місце для вашої реклами

Іран заявляє про «знешкодження» другої за тиждень кібератаки

Тегеран нібито вдруге за тиждень «знешкодив» кібератаку, заявив міністр телекомунікацій цієї країни Мохаммад Джавад Азарі Джагромі 15 грудня.

За словами Джагромі, ймовірна атака була спрямована на «урядову розвідку», але її «ідентифікував та знешкодив щит кібербезпеки».

«Шпигунські сервери та хакерів також вдалося відслідкувати», – заявив Джагромі, проте не повідомив деталей.

Схожу заяву міністр телекомунікацій Ірану зробив 11 грудня, коли повідомив державній агенції IRNA про «масивну урядову» кібератаку, спрямовану на електронну інфраструктуру цієї країни.

Читайте також: Студент і науковець: США та Іран обмінялися затриманими особами​

Натомість 10 грудня Джагромі заперечив повідомлення про хакерські атаки, спрямовані на іранські банки. Такі заяви з’являлися в тому числі у локальних медіа, які повідомляли про зламування мільйонів клієнтських банківських рахунків.

Іран від’єднав більшу частину своєї інфраструктури від всесвітньої мережі Інтернет після атаки комп’ютерного вірусу Stuxnet, який втрутився в роботу тисяч центрифуг на іранських ядерних об’єктах наприкінці 2000-х.

У червні 2019 року Вашингтон заявив, що американські військові здійснили кібератаку на військові комп’ютерні системи Ірану. Це сталося в той час, коли президент США Дональд Трамп відмовився від військового удару по Ірану у відповідь на збиття американського дрона в Перській затоці.

місце для вашої реклами

На переговорах ООН ухвалили декларацію про скорочення викидів, ключові рішення відклали

Кліматичні переговори в Організації об’єднаних націй завершилися 15 грудня – учасники з майже 200 країн відклали ухвалення ключових рішень щодо врегулювання глобальних ринків вуглецевих квот на 2020 рік.

Під час переговорів сторонам вдалося досягти важких компромісів щодо того, як боротися з глобальним потеплінням. В тому числі ухвалили низку документів, серед них – декларація «Чилі-Мадрид. Час діяти». Вона закликає країни посилити свої поточні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів.

Читайте також: Трамп назвав «безглуздим» визнання Ґрети Тунберґ «Людиною року»​

Згідно з декларацією, ці зобов’язання слід привести у відповідність із цілями Паризької кліматичної угоди 2015 року, аби уникнути підвищення середньої температури Землі на більш ніж 1,5 гради за Цельсієм до кінця століття.

В разі збереження поточних умов температура може зрости на 3-4 градуси, що матиме серйозні наслідки для багатьох країн.

Крім того, країни в Мадриді домовилися визначити обсяг компенсації для країн, які є найбільш вразливими до екстремальних погодних явищ.

Представники низки країн зійшлися на тому, що не укласти жодної угоди щодо обміну квотами на викиди парникових газів краще, ніж укласти слабку угоду, яка б підважила вже наявні регіональні механізми з регулювання викидів.

Зустрічі в Мадриді відбулися на тлі протестів розгніваних екоактивістів та представників корінних народів. Демонстранти висловлювали своє розчарування – особливо сильне серед молоді – повільними діями урядів щодо загроз змін клімату.

 

Організації із захисту довкілля та активісти звинувачують найбагатші країни світу в надто слабкій відданості протидії змінам клімату.

Серед країн, які виступають проти нових заходів із надання допомоги бідним країнам і встановлення нових показників скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу, є США, чий президент Дональд Трамп заявив про вихід країни з Паризької угоди.

Підписана у 2015 році лідерами 195 країн Паризька кліматична угода ставить за мету обмежити зростання середньої глобальної температури на планеті. У перспективі – щоб до 2050 року вона зросла не більш ніж на 1,5 градуса за Цельсієм. Раніше цього місяця ООН заявила, що обмеження глобального потепління до 1,5 градуса за Цельсієм потребує зниження викидів більш ніж на 7% щороку до 2030-го.

місце для вашої реклами