Косово: в. о. прем’єра засудив, президент привітав рішення Конституційного суду щодо нового голови уряду

У частково визнаному Косові виконувач обов’язків прем’єр-міністра засудив, а президент привітав рішення Конституційного суду, який підтвердив конституційність президентського указу про призначення нового голови уряду.

Як заявив в. о. прем’єра Альбін Курті, це рішення Конституційного суду, яке дозволяє президентові Хашиму Тачі замінити його іншим політиком, несправедливе і неприйнятне.

Як написав Курті в фейсбуці, підтримавши Тачі, суд, «на жаль, став на бік тих, хто захопив державу».

«Наша боротьба проти цього корумпованого угруповання продовжується разом із іншими свідомими людьми. Ми повідомимо громадян про наступні політичні кроки найближчими днями», – написав Курті, який очолює лівацьку націоналістичну партію «Самовизначення».

Президент Хашим Тачі натомість привітав рішення Конституційного суду і заявив, що й не сумнівався, що всі його кроки відповідають Конституції. Як написав він у фейсбуці пізно ввечері 28 травня, перед Косовом стоять багато викликів, тому не можна гайнувати часу на формування нового уряду.

«Політичні партії й і всі інституції мають засвідчити політичну зрілість, повагу до правопорядку й інститутів Косова. Вони мають поважати, прийняти і виконати рішення найвищого авторитету в тлумаченні Конституції», – додав Тачі.

Також рішення суду привітав Авдуллах Хоті, якого президент своїм указом призначив формувати новий уряд – але Конституційний суд 1 травня заблокував виконання цього указу, взявши до розгляду скаргу Альбіна Курті. «Для нас настав час об’єднатися задля майбутнього Косова і наших громадян», – написав Хоті в фейсбуці і додав, що відновлення довіри і дотримання правопорядку – «це наше спільне завдання і обов’язок».

Раніше 28 травня Конституційний суд Косова після майже місяця розгляду визнав конституційним указ президента про надання Хоті мандату на формування нового уряду. Авдуллах Хоті є представником правоцентристської партії «Демократичний союз Косова» (албанське скорочення LDK) – лідер цієї партії Іса Мустафа запевнив, що його партія сформувала парламентську більшість для обрання нового уряду. LDK разом із двома меншими партіями мають у цій коаліції 61 депутата з загалом 120.

Альбін Курті відразу після ухвалення указу звернувся до Конституційного суду, стверджуючи, що президент порушив конституцію. Він заявляв, що тільки його партія має право формувати уряд, бо на виборах у жовтні 2019 року вона здобула найбільше голосів.

Після тих виборів Курті став премʼєром аж через чотири місяці, на початку лютого, коли зміг створити коаліцію з правоцентристським консервативним LDK, – а вже 25 березня був змушений піти у відставку, бо LDK вийшов із коаліції: з’ясувалося, що коаліційні партнери неспроможні дійти згоди щодо більшості питань, необхідних для ефективного функціонування держави. Наразі Курті і його уряд продовжують виконувати обов’язки.

Як заявив Іса Мустафа, він сподівається, що парламент проголосує за склад нового уряду вже 30 травня чи принаймні 1 червня.

Очікують, що нинішнє рішення суду викличе вуличні протести прихильників партії «Самовизначення», яка здобула найбільше місць у нинішньому складі парламенту, не змогла створити стійкого уряду, який пропрацював лише 50 днів, і тепер вимагає позачергових виборів.

Кілька тисяч прихильників партії ще напередодні рішення Конституційного суду влаштували в центрі столиці Приштини «тренувальний протест», заявивши, що на випадок негативного для них рішення тренуються до демонстрацій в умовах карантину – з дотриманням дистанції між учасниками, в масках і рукавичках.

місце для вашої реклами

У США третю ніч тривали протести після смерті темношкірого через дії білого поліцейського

У США, в місті Міннеаполісі у штаті Міннесота, третю ніч поспіль тривали протести після того, як затриманий білим поліцейським темношкірий мешканець міста помер через дії правоохоронця.

Вони вдерлися 28 травня до однієї з будівель поліції і підпалювали її приміщення, не дослухаючись до закликів працівників заспокоїтися і намагань залагодити расові тертя.

Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня темношкірого на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, чотирьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили. Мер Міннеаполісу закликав до кримінального покарання поліцейського, який давив загиблого коліном.

Також 28 травня губернатор Міннесоти Тім Волц наказав силам Національної гвардії штату допомагати місцевій поліції у стримуванні протестів, які поширилися з Міннеаполісу і в сусіднє місто Сент-Пол, де сталися підпали і пограбування.

Через протести в обох цих містах багато закладів закрилися й прикрили свої вітрини для захисту від юрби, в Міннеаполісі з міркувань безпеки закрита майже вся мережа рейкових і автобусних маршрутів міського транспорту, наразі до 31 травня.

Крім того, пов’язані з цим інцидентом протести поширилися й на місто Денвер у штаті Колорадо – там учасники протестів били вікна автомашин і блокували рух транспорту в центрі міста. Поліція розігнала їх із застосуванням подразливого газу.

За останні роки у США сталася ціла низка випадків, коли неозброєні темношкірі внаслідок дій білих поліцейських при їхньому затриманні помирали.

місце для вашої реклами

Протести у США: Трамп назвав учасників «головорізами», «Твіттер» закрив його допис за «прославляння насильства»

Президент США Дональд Трамп відреагував на протести й заворушення в місті Міннеаполісі, назвавши їхніх учасників «головорізами» в соцмережі «Твіттер», але мережа закрила його допис як такий, що порушує політику щодо прославляння насильства.

Коментуючи протести, що вже три дні й ночі відбувалися в Міннеаполісі у штаті Міннесота після того, як затриманий білим поліцейським темношкірий мешканець міста на ім’я Джордж Флойд помер через дії правоохоронця, Трамп написав: «Ці головорізи (бандити, вбивці, громили – в англійському оригіналі thugs) ганьблять пам’ять Джорджа Флойда, і я цього не допущу. Щойно говорив із губернатором (штату Міннесота) Тімом Волцом і сказав йому, що військові весь час разом із ним. Якщо будуть якісь труднощі, ми візьмемо контроль на себе, але коли почнуть грабувати, то почнуть і стріляти. Дякую!»

Через якийсь час після публікації соцмережа «Твіттер» закрила цей допис від прямого перегляду у стрічці Трампа, хоча не видалила його і зберегла можливість доступу до нього. «Цей твіт порушив правила «Твіттера» щодо прославляння насильства. Проте «Твіттер» визначив, що залишити цей твіт доступним може відповідати громадським інтересам», – мовиться в супровідному тексті, яким закритий первісний допис Трампа.

На цей час (у США зараз ніч) Трамп іще не коментував цей крок соцмережі.

Президент США останніми днями різко критикує «Твіттер» після того, як соцмережа 26 травня вперше вказала на неточну інформацію у двох дописах Трампа і додала до них посилання на реальні факти. У відповідь Трамп звинуватив соцмережу у втручанні в президентську кампанію, утиску свободи слова і заявив, що не допустить цього, а 28 травня підписав указ, яким зобов’язує органи виконавчої влади вивчити питання про можливість позбавити соцмережі юридичного імунітету – Білий дім назвав цей крок президента «заходом боротьби з онлайн-цензурою».

У Міннеаполісі і ще кількох містах три дні поспіль тривали протести, в перебігу яких учасники вдавалися до насильницьких дій, а поліція до застосування сили і спецзасобів. Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня темношкірого на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні.

Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, чотирьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили. Мер Міннеаполісу закликав до кримінального покарання поліцейського, який давив загиблого коліном.

28 травня губернатор Міннесоти Тім Волц наказав силам Національної гвардії штату (силова структура у США, підпорядкована Міністерству оборони) допомагати місцевій поліції у стримуванні протестів.

місце для вашої реклами

У Росії за добу від коронавірусу померла рекордна кількість людей – 232

За минулу добу в Росії від COVID-19 померли 232 людини, свідчать офіційні дані з оперативного штабу. Це найбільше число летальних випадків у країні за весь час пандемії. Серед смертей за попередню добу – 76 – в Москві.

Напередодні в країні було зареєстровано 174 померлих від COVID-19, стільки ж було 26 травня, і цей показник був максимальним за весь час. Загалом у Росії через коронавірусну інфекцію померли 4 374 людини.

За останню добу в Росії зафіксували 8572 нових випадків COVID-19, за добу одужали 8 264 людини.

Офіційну статистику щодо COVID-19 в Росії регулярно критикують дослідники, які підозрюють, що вона може бути неповною, неточною і частково сфальсифікованою. Влада це заперечує.

місце для вашої реклами

Трамп підписав розпорядження про «боротьбу з онлайн-цензурою» з боку соцмереж

Президент США Дональд Трамп видав розпорядження, метою якого є позбавлення юридичного імунітету таких гігантів соціальних мереж як Twitter і Facebook, щодо контенту, який вони поширюють.

Підписаний Трампом виконавчий указ від 28 травня зобов’язує органи виконавчої влади вивчити питання про те, чи можуть вони ввести нові правила для компаній.

«Президент Дональд Трамп щойно вжив заходів по боротьбі з онлайн-цензурою з боку технологічних корпорацій, в тому числі соціальних мереж», – повідомив Білий дім.

Сам Трамп заявив, що його розпорядження спрямоване на «захист свободи слова і прав американського народу». На його думку, компанії, що працюють в соціальних мережах, мають «неконтрольовану владу піддавати цензурі, обмежувати, редагувати, формувати, приховувати, змінювати практично будь-яку форму спілкування між приватними особами або великою суспільною аудиторією».

Експерти ж висловлюють сумнів, що будь-які зміни можуть бути здійснені без погодження Конгресу, і кажуть, що розпорядження може бути успішно оскаржене в суді.

Американське законодавство захищає соціальні мережі від відповідальності за розміщений у них контент, оскільки вони розглядаються як платформи, а не як видавці.

Відповідне розпорядження американського президента з’явилося після того, як Twitter застосував функцію перевірки фактів щодо двох твітів президента раніше цього тижня.

Виконавчий директор Twitter Джек Дорсі 27 травня написав у твітері, що компанія «продовжить вказувати на хибну чи суперечливу інформацію про вибори у всьому світі». Він додав, що це не робить Twitter «арбітром істини», але дає змогу користувачам соцмережі робити самим висновки.

Генеральний директор Facebook Марк Цукерберг сказав Fox News, що його платформа відрізняється від політики Twitter і таклж додав, що «Facebook не повинен бути арбітром істини всього, що люди говорять в Інтернеті».

місце для вашої реклами

Поліція відпустила кількох затриманих у Москві журналістів

Журналістів Сергія Смирнова, Тетяну Фельгенгауер і Олександра Плющева відпустили з московського відділку поліції, куди їх доставили раніше 28 травня за одиночні пікети на підтримку колеги Іллі Азара.

На всіх трьох журналістів склали протоколи про порушення правил проведення мітингів і порушення так званого «режиму самоізоляції».

 

Всього в Москві на одиночних пікетах на підтримку Іллі Азара затримали вісьмох людей.

Із закликом негайно звільнити затриманих до російської влади звернувся представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір.

 

За чинним російським законодавством, одиночний пікет – єдина форма протесту, яка не потребує попереднього узгодження з владою. Але фактично поліція часто затримує учасників будь-якого протестного виступу.

Суд у Росії заарештував журналіста «Нової газети» і активіста Іллю Азара на 15 діб за одиночний пікет біля будівлі Міністерства внутрішніх справ у Москві. Його визнали винним у повторному порушенні законодавства про мітинги. Про це Азар повідомив в своєму телеграм-каналі.

Азара затримали під час пікету на підтримку засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова 26 травня в центрі Москви. Підставою для затримання поліція назвала заборону на проведення публічних заходів.

 

місце для вашої реклами

У Росії помер скалічений у колонії правозахисник Сергій Мохнаткін

У Росії помер правозахисник і громадський активіст Сергій Мохнаткін. Про його смерть повідомили письменник Віктор Шендерович, правозахисник Григорій Міхнов-Вайтенко та інші люди, які його знали. Мохнаткіну було 66 років.

 

Мохнаткін помер після тривалої хвороби. У квітні його дружина Анна Кречетова писала, що він перебуває у тяжкому стані після операції в московській лікарні. 3 квітня завідувачка реанімаційним відділенням сказала, що можливий будь-який розвиток, оскільки «дуже багато ускладнень». «Сергій при тямі, дихає сам. Отримує спеціальне харчування», – вказала дружина.

Наприкінці 2019 року 66-річний Сергій Мохнаткін був госпіталізований до лікарні в тяжкому стані. У нього почалися ускладнення після травми, отриманої під час перебування у виправній колонії №4 міста Архангельська. У 2016 році російські тюремники зламали йому хребет. За словами близьких, домогтися госпіталізації вдалося лише за допомогою правозахисників.

 

31 грудня 2009 року Сергій Мохнаткін був заарештований під час участі в протестній акції «Стратегія 31» на Тріумфальній площі в Москві. Він був звинувачений у побитті співробітника 2-го оперативного полку міліції і засуджений на 2 роки 6 місяців ув’язнення в колонії загального режиму.

Перебуваючи в колонії, активно захищав свої права і права інших ув’язнених, за що неодноразово піддавався репресіям. Російська правозахисна спільнота визнала його політичним в’язнем.

місце для вашої реклами

Понад 40 мільйонів людей втратили роботу у США після початку епідемії

Число американців, які звернулися по допомогу з безробіття з моменту початку епідемії коронавірусної інфекції, перевищило 40 мільйонів.

За останні сім днів по допомогу звернулися 2,1 мільйона громадян США. Це дещо менше, ніж у попередні тижні, коли фіксувалися рекордні значення, понад 6 мільйонів людей за тиждень.

Число нових звернень багаторазово перевищує всі показники, встановлені з моменту, коли статистичні служби почали відстежувати ці дані. Загальний рівень безробіття в країні вже можна порівняти з часом Великої депресії. У квітні він становив понад 14 відсотків, за підсумками травня, як очікується, безробіття перевищить 20 відсотків.

Абсолютне число безробітних, однак, почало знижуватися: вперше з середини березня. Якщо минулого тижня допомогу отримували 25 мільйонів американців, то поточного – 21 мільйон.

Головна причина того, що мільйони американців втратили роботу, – обмеження на роботу перш за все підприємств сфери послуг, запроваджені в межах карантинних заходів.

 

Штати США почали запроваджувати карантин у другій половині березня. З кінця квітня почалося поступове скасування обмежень. Адміністрація Дональда Трампа сподівається на швидке відновлення робочих місць після виходу з карантину.

Сполучені Штати перебувають на першому місці в світі за кількістю виявлених випадків інфекції та за кількістю смертей від COVID-19. 27 травня, за підрахунками американського інституту Джонса Гопкінса, число жертв епідемії в США перевищило 100 тисяч (всього в світі – близько 360 тисяч).

місце для вашої реклами

У США третю добу тривають протести після смерті темношкірого американця

У місті Міннеаполіс в американському штаті Міннесота третю добу поспіль тривають заворушення після смерті затриманого поліцією темношкірого жителя міста Джорджа Флойда. Демонстрації протесту пройшли і в інших штатах, зокрема в Каліфорнії.

46-річний Флойд помер 25 травня в лікарні, куди був доправлений незабаром після затримання. На відео, поширеному в соцмережах, Флойд лежить у наручниках на землі, а його шия придавлена до землі білим поліцейським. Флойд кілька разів повторює, що йому важко дихати. Точна причина смерті поки не встановлена.

 

Флойд при затриманні не був озброєний, причиною його затримання була підозра в тому, що він підробив фінансовий документ.

Четверо поліцейських, які затримували Флойда, були звільнені з поліції після того, як ФБР почала розслідування смерті афроамериканця. Притягнути поліцейських до кримінальної відповідальності вимагає також мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей. Дії поліції засудили громадські діячі та політики. Колишній віцепрезидент і ймовірний кандидат у президенти Джо Байден закликав притягнути поліцейських до відповідальності за їхні «обурливі дії».

Заворушення в місті розпочалися увечері у вівторок, 26 травня. Демонстранти зібралися біля будівлі поліцейської дільниці, деякі з них стали закидати поліцію камінням, поліція застосувала сльозогінний газ. Також повідомляють про випадки вандалізму, підпалу магазинів і розграбування.

Міністерство юстиціі США заявило 28 травня, що вважає розслідування загибелі Джорджа Флойда головним пріоритетом

Загибель темношкірих від рук білих поліцейських в останні роки нерідко ставала причиною масових акцій протесту і заворушень. Нинішні події в Міннеаполісі нагадали коментаторам про вбивство Еріка Гарнера в 2014 році в Нью-Йорку. Після цього вбивства активно став діяти рух Black Lives Matters, головною вимогою якого є припинення безконтрольного застосування зброї поліцією проти афроамериканців.

місце для вашої реклами

Німеччина пригрозила санкціями росіянину через хакерську атаку на Бундестаг

Міністерство закордонних справ Німеччини пригрозило санкціями ЄС «тим, хто відповідальний» за хакерську атаку 2015 року на німецький парламент, зокрема громадянину Росії. Заява з’явилася в той час, як відносини між двома країнами загострилися.

У своїй заяві від 28 травня міністерство повідомило, що викликало посла Росії в Берліні.

У МЗС наголосили, що докази свідчать про те, що Дмитро Бадін працював на російську розвідку в час здійснення атаки.

Прокуратура Німеччини на початку цього місяця видала ордер на арешт Бадіна, якого розшукує і влада США і якого вважають учасником хакерської групи, відомої як APT28 або Fancy Bear.

 

«Російському послу повідомили, що на підставі ордеру на арешт, виданого (німецькою) федеральною прокуратурою 5 травня щодо російського громадянина Дмитра Бадіна, уряд Німеччини буде домагатися в Брюсселі використати режим кіберсанкцій ЄС проти осіб, відповідальних за атаку на німецький Бундестаг, включаючи пана Бадіна», – йдеться у повідомленні міністерства.

Раніше цього місяця канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що існують «серйозні докази» участі «російських сил» у кібератаці проти німецького парламенту.

Москва 27 травня заперечила причетність до кібератаки.

Хакерська атака на Бундестаг тривала з 30 квітня по 20 травня 2015 року. В результаті зловмисники отримали доступ до щонайменше 16 гігабайтів даних, у тому числі до масштабного архіву листування депутатів німецького парламенту.

 

місце для вашої реклами