Заступник держсекретаря США Салліван «цілком може стати» новим послом у Росії – Трамп

Заступник державного секретаря США Джон Салліван «цілком може стати» наступним послом Вашингтона в Росії і замінити Джона Гантсмана, який оголосив про відставку раніше цього місяця, заявив президент США Дональд Трамп.

Він сказав про це 20 серпня в Білому домі, де приймав президента Румунії Клауса Йоганніса.

Раніше видання The New York Times повідомляло, що Трамп, як очікують, призначить Саллівана на посаду посла в Росії.

6 серпня стало відомо, що чинний посол США в Росії Джон Гантсман звернувся до президента Трампа з проханням про відставку з 3 жовтня.

У момент найгірших за останні 20 років американсько-російських відносин посада американського посла в Москві вважається однією з найскладніших в американському дипломатичному відомстві. Джон Гантсман у своєму листі написав, що американським дипломатам доводиться працювати у «ворожій» атмосфері.

За даними американських ЗМІ, Гантсман збирається повернутися в штат Юта і висунути свою кандидатуру на посаду губернатора на майбутніх виборах.

Декілька колишніх урядових чиновників заявили The New York Times, що вони вважають Саллівана несподіваним вибором на посаду посла в Росії, зважаючи на його незначний дипломатичний досвід.

Зокрема, колишній високопоставлений американський дипломат Стівен Сестанович заявив, що Саллівана не знають як «великого гравця у політичному процесі Вашингтона». Він додав, що Салліван не є широко відомим експертом із питань, пов’язаних із Росією.

Салліван працював юристом до того, як приєднався до адміністрації Трампа в 2017 році.

місце для вашої реклами

Пакистан хоче оскаржити в Міжнародному суді рішення Індії щодо Кашміру

Пакистан заявляє, що буде оскаржувати в Міжнародному суді рішення Індії про скасування спеціального статусу підконтрольної Делі частини спірного регіону Кашмір.

Міністр закордонних справ Пакистану Шах Мехмуд Куреші 20 серпня заявив телеканалу ARY News, що рішення про передачу справи до вищого суду ООН, що базується в Гаазі, «ухвалили після розгляду всіх правових аспектів» дій Індії.

Два з трьох збройних конфліктів, які сталися між Пакистаном та Індією з моменту набуття незалежності від Великої Британії 1947 року, стосувалися контролю над Кашміром.

Читайте також: Пакистан звинуватив індійських військових у вбивстві двох цивільних у Кашмірі

Відносини двох країн загострилися, коли 5 серпня індійський уряд оголосив про намір скасувати особливий статус підконтрольної Індії частині спірного регіону Кашмір, направив туди тисячі військових і зупинив телефонний та інтернет-зв’язок у регіоні.

Пакистан засудив цей крок і назвав його порушенням резолюції ООН. Влада Пакистану вважає, що цей крок, який супроводжувався діями сил безпеки і запровадженням комендантських годин, загрожує міжнародному миру та може призвести до етнічних чисток і геноциду в регіоні, де більшість складають мусульмани.

На тлі протестів у Кашмірі індійський уряд заявив 13 серпня, що «поетапно» полегшує режим у Гімалайському регіоні.

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і президент США Дональд Трамп закликали Індію і Пакистан вести діалог і проявити стриманість.

місце для вашої реклами

Трамп заявляє про «доцільність» приєднання Росії до G7

Президент США Дональд Трамп заявляє, що було б доцільно дозволити Росії приєднатися до «Групи семи» промислово розвинених країн.

«Я думаю, більш доцільним було б, щоб Росія входила. Має бути G8, тому що багато речей, які ми обговорюємо, мають відношення до Росії», – сказав Трамп, виступаючи в Білому домі 20 серпня, за кілька днів до того, як у Франції пройде саміт G7.

Схожі заяви президент США робив рік тому. Тоді його підтримав прем’єр Італії, але не підтримали інші учасники групи.

Нещодавно президент Франції (яка нині головує в G7) Емманюель Макрон заявив, що розширення міжнародного клубу держав «Групи семи» на ще одного учасника Росію – до G8, залежить від зусиль Москви із реалізації Мінських угод із врегулювання ситуації на сході України.

«Група семи» (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Японія і Канада) промислово розвинених країн незмінно підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, починаючи з самого початку цієї агресії – окупації Криму навесні 2104 року. Тоді, зокрема, Росію виключили зі складу попереднього такого неформального об’єднання, «Групи восьми», учасники об’єднання, разом із багатьма іншими країнами, наклали проти Росії кілька пакетів санкцій.

місце для вашої реклами

Росія: опозиціонера Яшина арештували учетверте за останній місяць

У Росії опозиційного політика Іллю Яшина, затриманого у справі про заклики до незаконних акцій протесту, заарештували на 10 діб. Для Яшина це вже четвертий адміністративний арешт поспіль протягом останніх кількох тижнів, він провів в ув’язненні більше ніж 30 діб.

Напередодні суд вирішив не розглядати справу опозиціонера через порушення в протоколі. Яшину закидають заклики виходити на несанкціоновані акції.

18 серпня Ілля Яшин мав вийти на свободу, але його знову затримали на виході зі спецприймальника.

Протести у Москві тривають з середини липня, після того як стало відомо про відмову десяткам незалежних кандидатів у реєстрації на вибори до Московської міської думи.

Акції 27 липня і 3 серпня розігнали силовики, які затримали загалом близько 2500 людей. Декількох незареєстрованих кандидатів відправили під адміністративний арешт.

місце для вашої реклами

Грузинського ведучого, який нецензурно вилаяв Путіна, звільнили

Новий генеральний директор грузинського каналу «Руставі-2» повідомив про звільнення низки співробітників інформаційної служби каналу, серед яких – телеведучий Георгій Габунія, який нецензурно вилаяв президента Росії Володимира Путіна під час одного з прямих ефірів.

Керівництво каналу заявило, що знайшло конфлікт інтересів у діях звільнених співробітників.

Під звільнення потрапив також керівник служби новин телеканалу Нодар Меладзе і низка його підлеглих. За словами гендиректора каналу Паати Салії, журналісти можуть бути причетні до такого, що не відповідає інтересам роботодавця, розподілу рекламних контрактів. За словами Салії, «Руставі-2» подасть на звільнених співробітників у суд з вимогою компенсації за конфлікт інтересів.

Габунія буде звільнений після повернення з відпустки, повідомив Салія.

Телеведучий наразі не коментував ситуацію. Його образи на адресу Путіна в прямому ефірі спровокували міжнародний скандал, журналіст був на два місяці відсторонений від ефіру.

У липні Європейський суд з прав людини ухвалив, що «Руставі-2» був незаконно відібраний у колишнього власника – бізнесмена Кібара Халваші. У серпні підприємець заявив, що канал накопичив значні борги і буде проданий.

Колишній генеральний директор «Руставі-2» Ніка Гварамія негайно заявив, що єдиним покупцем, швидше за все, стане голова владної партії «Грузинська мрія» мільярдер Бідзіна Іванішвілі. Але в опозиційних колах висловлюється побоювання, що Москва спробує встановити контроль над телекомпанією для посилення впливу на зовнішню і внутрішню політику країни.

місце для вашої реклами

У Росії запрацювали дві раніше вимкнені станції моніторингу радіації

Дві російські станції моніторингу радіації, які вимкнулися після вибуху на полігоні під Сєвєродвінськом, відновили свою роботу, повідомили представники Організації Договору про заборону ядерних випробувань.

Всього, як повідомлялося раніше, після вибуху на військовому полігоні в Архангельській області Росії перестали працювати чотири станції моніторингу, які входять у міжнародну мережу зі спостереження за ядерними випробуваннями.

Чи відновили роботу інші дві – наразі невідомо.

Експерти, опитані газетою The Wall Street Journal, не виключають, що вимкнення може бути пов’язане зі спробою російської влади приховати інформацію про причини вибуху.

Вибух на полігоні в Росії стався 8 серпня. Загинули щонайменше п’ятеро співробітників держкорпорації «Росатом». Міноборони Росії не розкрило подробиці випробувань. «Росатом», у свою чергу, наполягає, що інцидент стався під час робіт з реактивної установкою.

«Росгідромет» повідомив, що в день вибуху радіаційний фон у Сєвєродвінську короткочасно зріс у 16 разів, але протягом дня нормалізувався.

Видання The New York Times із посиланням на дані Пентагону писало, що аварія сталася під час випробувань прототипу ракети «Буревісник» з ядерною установкою, яку президент Росії Володимир Путін представив минулого року.

Напередодні на зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном російський лідер заявив, що загрози через аварію на військовому полігоні під Сєвєродвінськом немає. Підвищення радіаційного фону там теж немає, заявляє Путін.

місце для вашої реклами

США застерігають Грецію та інші порти Середземномор’я від допомоги іранському танкеру – Reuters

Сполучені Штати застерігають Грецію, а також всі інші порти Середземного моря від надання допомоги іранському танкеру Adrian Darya 1, раніше відомому як Grace1. Про це чиновник Державного департаменту США повідомив інформаційному агентству Reuters.

За словами представника відомства, будь-яку допомогу, надану судну, Вашингтон розцінить як допомогу іранському Корпусу вартових ісламської революції, який США визнав закордонною терористичною організацією. Сприяння танкеру може потягнути за собою наслідки для можливості в’їзду до США та кримінальну відповідальність, сказав співрозмовник Reuters.

Також 19 серпня державний секретар США Майк Помпео в інтерв’ю телеканалу Fox News назвав «прикрим» звільнення Гібралтаром іранського танкера Adrian Darya 1.

За словами Помпео, якщо Іран зможе отримати прибуток з нафти на борту танкера, Корпус вартових ісламської революції матиме «більше грошей, більше багатства, більше ресурсів, щоб продовжувати кампанії терору».

За даними сайтів для відстеження кораблів, судно наразі пряму до порту Каламата, Греція, і має прибути туди 25 серпня.

Читайте також: США видали ордер на арешт іранського танкера, якому дозволили залишити Гібралтар​

19 серпня Іран застеріг Сполучені Штати від спроб затримати Adrian Darya 1, пообіцявши, що це матиме «серйозні наслідки».

4 липня влада Гібралтару затримала іранський танкеh Grace1, вважаючи, що він везе нафту на завод в Сирію в порушення міжнародних санкцій. Через два тижні Корпус вартових ісламської революції затримав в Ормузькій протоці британський танкер Stena Impero, звинувативши його екіпаж в порушенні правил міжнародного судноплавства. Танкер досі затриманий.

15 серпня влада Гібралтару офіційно повідомила, що танкер вільний. За словами урядовців, Іран зобов’язався не вивантажувати в Сирії нафту з судна.

18 серпня влада Гібратару відкинула запит Сполучених Штатів Америки про арешт танкера і залишила в силі своє рішення дозволили йому залишити порт. Танкер змінив назву на Adrian Darya 1, прапор з панамського на іранський і вийшов з порту, прямуючи до Греції.

Згідно з офіційним повідомленням влади британської заморської території, ордер американського суду не змогли взяти до виконання, оскільки він суперечить чинним нормам Європейського союзу. У Гібралтарі заявили: «діапазон санкцій ЄС проти Ірану, якими керується Гібралтар, є вужчим, ніж діапазон санкцій США».

місце для вашої реклами

У Росії 4 станції моніторингу припинили передачу даних після вибуху в Сєвєродвінську

У Росії загалом чотири моніторингові станції, які входять до міжнародної системи припинили передачу даних після вибуху, який стався 8 серпня на військовому полігоні під Сєвєродвінськом.

Інформація зі станцій на Чукотці та Алтаї не передають інформацію з 13 серпня. Про це The Wall Street Journal повідомив секретар Організації Договору про заборону ядерних випробувань Лассіна Зербо. Ще раніше, 10 серпня, перестали передавати дані станції в Дубні та Кірові. Російські чиновники пояснили це проблемами зі зв’язком.

Експерти, опитані виданням, не виключають, що російська влада відключила станції, щоб приховати інформацію про причини вибуху. Коли саме вони відновлять передачу даних, поки не відомо.

До міжнародної мережі входять сотні моніторингових станцій, які відстежують сейсмічні зрушення, звукові коливання та інші зміни, що стосуються ядерних випробувань.

Вибух на полігоні в Архангельській області стався 8 серпня. Загинули щонайменше п’ять співробітників державної корпорації «Росатом». Міністерство оборони Росії не розкрило подробиці випробувань. «Росатом» наполягає, що вибух стався під час робіт з реактивної установкою. Росгідромет повідомив, що в день вибуху радіаційний фон у Сєвєродвінську короткочасно зріс у 16 разів, але протягом дня нормалізувався.

На зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном 19 серпня росйський лідер Володимир Путін заявив, що загрози через аварію на військовому полігоні під Сєвєродвінськом немає. Підвищення радіаційного фону там теж немає, сказав президент Росії.

місце для вашої реклами

У Росії заявили, що США «нагнітають напругу», тестуючи наземну ракету після скасування ДРСМД

Москва звинуватила Сполучені Штати в нагнітанні військової напруги після повідомлення про перше випробування першої крилатої ракети наземного базування з досяжністю понад 500 кілометрів. Про це заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив державному новинному агентству ТАСС.

Він звернув увагу на те, що випробування відбулися за 16 днів після виходу США з Договору про ракети середньої і малої дальності дії, який обмежував розробку таких озброєнь. Як стверджує Рябков, це вказує на те, що Вашингтон готувався до виходу з угоди.

«Все це викликає жаль. США очевидно взяли курс на нагнітання військової напруги», – заявив представник російського МЗС.

Читайте також: Шойгу: Росія не буде розгортати нові ракети, поки цього не робитимуть США​

Водночас він заявив, що Кремль «на провокації не піддається». За словами Рябкова, Росія утримуватиметься від розгортання наземних систем середньої дальності до тих пір, доки такі системи не будуть розгорнуті США в якомусь із регіонів світу.

Член Комітету оборони Ради Федерації Росії Франц Клінцевич натомість, критикуючи крок Вашингтону, заявив, що відповідь Кремля буде швидкою і, ймовірно, «асиметричною».

«Ми, очевидно, зробимо все, що можео, у найкоротші терміни, щоб не дозволити США досягнути першості в цьому виді озброєнь», – заявив він російським ЗМА після запуску американської ракети.

Договір про ракети середньої і малої дальності не забороняв виробництво ракет проміжного діапазону, лише їх запуск.

19 серпня Сполучені Штати Америки випробували першу крилату ракету наземного базування з досяжністю понад 500 кілометрів, що була заборонена договором із Росією, з якого обидві сторони вийшли 2 серпня.

Читайте також: Радник із нацбезпеки США Джон Болтон про «ядерний інцидент» у Росії та стосунки Трампа і Путіна​

Двосторонній Договір 1988 року про ліквідацію ракет середньої і малої досяжності, відомий за скороченням РСМД чи ДРСМД, а англійською INF, забороняв США і тодішньому Радянському Союзові розробляти, виробляти чи розгортати крилаті і балістичні ракети наземного базування з досяжністю від 500 до 5 500 кілометрів. Небезпека такого типу озброєнь у тому, що короткий час польоту цих ракет позбавляє протиракетну оборону протилежної сторони можливості належно відреагувати.

Критики попереджають, що зрив цього договору може спричинити нові перегони озброєнь між США і Росією, яка стала в ньому наступницею СРСР, а також далі загострити відносини з Китаєм. Пекін, який не був зв’язаний договором, має багато типів таких ракет, що потрапляли б під заборону, але тепер аналогічні ракети і США, і Росії можуть опинитися неподалік китайських кордонів.

Нині США заявляють, що закликають Росію до переговорів про новий договір про скорочення ядерних озброєнь і також сподіваються на участь у ньому й Китаю. Пекін уже дав знати, що не має наміру обмежувати себе таким договором.

місце для вашої реклами

В Узбекистані відкрили нову справу проти дочки Карімова

Правоохоронці Узбекистану повідомили, що порушили нову кримінальну справу проти Ґульнари Карімової, старшої дочки колишнього президента, небіжчика Іслама Карімова, за підозрою в розтраті державних коштів.

Як повідомила 19 серпня Генеральна прокуратура Узбекистану, Карімова (яка вже перебуває за ґратами в іншій справі) звинувачується в незаконній купівлі за заниженими цінами державних пакетів акцій двох цементних заводів, які вона потім перепродала іноземним підприємцям.

Потім, заявили в прокуратурі, Карімова також патронувала «незаконну діяльність» цих підприємців, що «спричинила шкоду інтересам республіки в особливо великих обсягах».

Крім того, стверджують узбекистанські правоохоронці, Карімова «під загрозою застосування насильства змушувала громадян і власників різноманітних компаній передавати своє майно належним їй компаніям».

(Нижче йде текст російською мовою)

47-річну Ґульнару Карімову взяли за ґрати в березні, звинувативши її в порушенні умов обмеження волі (домашнього арешту), до якого її засудили раніше, визнавши винною у фінансових зловживаннях.

Узбецькі правоохоронці заявляють, що мають намір повернути з-за кордону активи на суму понад 1,5 мільярда доларів, які контролювала Карімова.

Адвокат Ґульнари Карімової Ґреґуар Манжа заявляв у червні, що правоохоронці Швейцарії заморозили повернення Узбекистанові суми в 555 мільйонів доларів, конфіскованих у пов’язаній із нею справі.

Як заявив адвокат, таке рішення було ухвалене нібито у зв’язку з порушеннями прав Карімової і відмовою їй у медичній допомозі.

Дочка Карімової Іман у червні оприлюднила листа від імені матері, в якому заявила, що та потребує хірургічної операції, без уточнення причини.

Ґульнара Карімова, свого часу світська дама, підприємиця, дипломатка і навіть поп-співачка, а ще, як вважали, наступниця свого батька на чолі держави, зникла з поля зору громадськості 2014 року, ще за життя її батька, авторитарного президента Узбекистану, вочевидь розсварившись із ним. До того її називали однією з найвпливовіших жінок Середньої Азії.

Іще 2012 року влада Узбекистану закрила кілька телеканалів і радіостанцій, що належали підконтрольному Карімовій медіахолдингові.

У 2015 році проти Карімової у Швеції, Швейцарії і США порушили кримінальні справи: їй висунули обвинувачення у привласненні близько мільярда доларів. Передусім ішлося про хабарі, які, за даними слідчих, Карімова отримувала щонайменше від шести телекомунікаційних компаній.

В Узбекистані Карімову також звинуватили у фінансових зловживаннях на суму близько 53 мільйонів доларів. Як повідомляла Генпрокуратура країни, Карімову засудили на 10 років позбавлення волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні й знищенні документації офшорних компаній. 2015-го Ташкентський обласний суд замінив покарання на 5 років обмеження волі (домашній арешт).

2017 року в Узбекистані повідомляли, що Карімову арештували через звинувачення за статтями про шахрайство, приховування іноземної валюти, порушення митного законодавства і легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

А в березні 2019-го повідомляли, що Ґульнару Карімову перевели до в’язниці після того, як суд визнав її винною в порушенні умов домашнього арешту.

Її батько Іслам Карімов був незмінним авторитарним керівником Узбекистану, найбільш населеної країни Середньої Азії, ще з радянських часів, 1989 року, до самої його смерті 2016-го, але й після цього ставлення влади до його дочки не змінилося.

місце для вашої реклами